Комунальний заклад "Харківська гімназія № 120 Харківської міської ради"

 
Департамент науки і освіти 

Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської 

ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова
Система тестування знань
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!

Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова


До уваги учнів!

«НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ»

Але ж агресія, як і будь-яке явище, має наслід- ки. Зараз об’єднаємось у групи й кожна група має написати негативні наслідки агресивної поведінки в різних сферах життя.

Кожна група презентує свої відповіді та обґрунтовує їх, психолог узагальнює та доповнює.

  1 Проблеми поведінки

Наслідки проблемної поведінки включають порушення дисципліни та низькі навчальні успіхи, проблеми з міліцією. І хоча більшість дітей з агресивною та асоціальною поведінкою, досягнувши зрілості, не продовжують демонструвати дорослі зразки подібної поведінки, ці дослідження підтверджують думку, що дитяча агресія з раннім початком може мати значний негативний вплив на поведінку дорослого, до речі, по відношенню до чоловічої статі отримані більш надійні підтвер- дження.

  2 Низькі навчальні та трудові досягнення

У більшості дослідженнях відмічено зниження навчальних досягнень у агресивних дітей. У молодшому шкільному віці вони гірше читають і гірше пристосовуються до шкільних умов, ніж їх неагресивні однолітки. У сучасних джерелах існує думка, що діти з рано виявленою та сталою агресією гірше навчаються та гірше опановують систему навчальних навичок, ніж інші. Для них більш ймовірні прогалини у знаннях та вміннях, скромні навчальні досягнення та проблеми з поведінкою. Дуже часто вони перестають навчатися, залишаються на другий рік і не можуть відпрацювати ті або інші вузькоспеціалізовані навички.

У дослідженнях Фарінгтона рання агресія, виявлена в учнів 3-го класу, передбачає тривалі періоди безробіття та відсутність домоволодіння чоловіків до 32 років. Можливо, ці факти відзеркалюють менш осідлий спосіб життя або більш низький соціально-економічний статус дорослих, яких ідентифікували як агресивних у ранньому дитин- стві.

  3   Погані міжособистісні стосунки

Агресивні діти та підлітки демонструють дефіцит навичок встановлення та підтримання міжособистісних стосунків. Крім того, в будь-якому віці у них спостерігається більш високий рівень відторгнення з боку однолітків. Д. Фарінгтон виявив, що рання агресія, ідентифікована у хлопчиків у 12–14 років, надійно передбачає наявність у житті чоловіків до 32-річного віку подружніх конфліктів та жорстокого фізичного поводження з дружиною. Але, як не дивно, не спостережено розлучень.

  4  Негативні наслідки для психічного здоров’я

Діти, що демонструють ранню та сталу агресію, складають групу ризику з цілого ряду негативних наслідків для психічного здоров’я. Це розлади, пов’язані зі зловживанням психоактивними речовинами, суїцидальна поведінка та інше.

Не можна однозначно стверджувати, що агресія  безпосередньо  викликає  психічні розлади. Швидше за все агресія, слабкий контроль імпульсів та дратівливість можуть бути симптомами основного психічного розладу.

  5  Зловживання психоактивними речовинами

У науковій літературі останнім часом стали з’являтися роботи, які містять документальне підтвердження зв’язку між ранньою, сталою агресією та розладами, пов’язаними зі зловживанням психоактивними речовинами пізніше. Цей зв’язок має різні форми. По-перше, іноді зловживання препаратами без ознак залежності або залежність від них може викликати або посилювати вплив на агресивну поведінку. Як відомо, фармокологічні ефекти алкоголю та інших препаратів підвищують ймовірність агресивної поведінки після вжи- вання або після відміни внаслідок прямого впливу на головний мозок, спричиняючи збудження або пригнічення, посилюючи дратівливість та/або послаблюючи контроль імпульсів. До того ж залежні особи нерідко опиняються в таких ситуаціях та обставинах, де ймовірність прояву агресії та насилля надзвичайно висока. Відомо, що рання агресія передбачає різноманітні асоціальні дії, якщо вона зберігається в поведінці дитини протягом періоду дорослішання. Вступ агресивної дитини в підлітковий вік супроводжений не лише ескалацією фізичних зіткнень з ровесниками, але й цілим букетом форм девіантної поведінки, таких як крадіжки, вандалізм, пропуски занять, а також зловживання алкоголем і наркотиками, частота яких збільшується, а діапазон проявів помітно розширюється. Є емпіричні підтвердження впливу ранньої агресивності на більш часте залучення молодих людей до вживання наркотиків. Опосередкований вплив має слабка прив’язаність до батьків в дитинстві та неприйняття умовностей в підлітковому віці.

 

 

Конструктивні способи подолання  агресії:

 

виконання фізичних вправ (гімнастика, аеробіка, віджимання від підлоги, катання на велосипеді і т. п.);
заняття силовими видами спорту (бокс, бо ротьба);
фізична праця (перекопування городу, рубання дров);
виявлення злості до неживого предмета (побити подушку, диван, розбити посуд, розірвати газету);
масаж, особливо потиличної частини спини з метою зняття напруження;
крик на самоті, в окремому приміщенні, лісі без спрямування його на об’єкт роздратування;
розмова про ситуацію, яка спричиняє роздратування, з людиною, якій ви довіряєте;
висловлення уявному об’єкту роздратування своє незадоволення;
лист об’єкту роздратування, але без надсилання його;
зміна виду діяльності на ту, яка допомагає вам відволіктися від проблем;
використання комунікативної техніки «Я — повідомлення»: висловлюючи почуття співрозмовнику щодо ситуації, яка вас дратує, викликати співчуття та бажання зрозуміти вас і не зруйнувати стосунки. Наприклад: мене переповнює гнів, я злий, я роззлючений, я агресивний, я страшенно сердитий, мене дратує ця ситуація, мені не по собі, мені нестерпно боляче;
створення асоціативного «Я — повідомлення»: злий, як тигр; зараз я схожий на бочку пороху, яка здатна вибухнути; медитація (від лат. розмірковую) — досягається шляхом зосередження на одному об’єкті й усуненні інших факторів: зовнішніх (звук, світло) і внутрішніх (фізичне, емоційне та інше напруження)