Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова
Шкільному бібліотекарю
«Діяльність шкільної бібліотеки щодо формування системи бібліотечно-бібліографічної освіти школярів»
Зміст
Вступ……………………………………………………………………..
Розділ 1. Методика проведення сучасного бібліотечного уроку
1.1.Основні вимоги до проведення бібліотечно-бібліографічних занять………………………………………………………………………
1.2. Технологія проведення бібліотечного уроку………………………...
Розділ 2. Орієнтовна тематика бібліотечно-бібліографічних уроків
для учнів 1 – 11х класів………………………………………………….
Розділ 3. Сценарії бібліотечних уроків……………………………….
Розділ 4.Тестові завдання для оцінювання діяльності учнів з
бібліотечно-бібліографічної грамотності……………………………..
Висновок………………………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………………....
Вступ
Відмінною особливістю сучасного періоду розвитку є демократизація всіх сфер життєдіяльності українського суспільства. На перший план виходять проблеми національно – державного будівництва, підвищення матеріального і духовного потенціалу країни, подолання економічних негараздів тощо. Розв’язання цих глобальних завдань можливе лише у високо інформованому суспільстві. Зрозуміло, що в цих умова змінюється і характер навчального процесу, в якому, при підготовці випускника, сучасна школа все більше орієнтується на людину, яка самостійно і критично мислить, яка може бачити проблеми і творчо їх усувати.
|
|
Діяльність шкільної бібліотеки орієнтована, перш за все, на інтереси користувачів бібліотеки, серед яких є і учні цього навчального закладу і тому треба усвідомлювати, що успішним навчання буде лише в тому разі, якщо ці учні матимуть можливість вільного вибору і доступу до різноманітних джерел інформації. Виходячи з цього можна зазначити, що шкільна бібліотека повинна бути центром інформаційної інфраструктури навчального закладу зі спеціальним чином організованими умовами, які активно допомагатимуть у формуванні інформаційної культури учнів, їх самоосвітньої культури.
Безумовно, неоціненна роль у самоосвіті, в безперервному підвищенні знань із певної галузі науки, техніки, мистецтва належить книзі.
Соціологічні дослідження, нажаль, показують, що сьогодні учні шкіл не дуже добре орієнтуються в довідниковому апараті бібліотеки, часто не можуть самостійно підібрати літературу з теми, готуючись до уроку. Вони губляться у морі книг, виявляючи безпорадність. Навіть у старшокласників часто немає й поверхового ознайомлення з книгою, постійного звертання до довідкової літератури (енциклопедій, словників, довідників), каталогів, бібліографічних посібників.
Для розв’язання цієї проблеми одним із найважливіших завдань шкільної бібліотеки є прищеплення школярам навичок бібліотечно-бібліографічної грамотності через проведення бібліотечних уроків.
Мета вивчення основ бібліографії в школі полягає насамперед у тому, щоб учень сам прийшов до висновку: жоден вид діяльності неможливий без постійного добування інформації, а це завжди пов’язано з пошуком, потребує знання спеціальних джерел.
Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, єдиного планування всієї роботи з книгою, виховання загальної культури читання.
1. Методика проведення сучасного бібліотечного уроку.
1.1.Основні вимоги до проведення бібліотечно-бібліографічних занять
Одне з найважливіших завдань сучасної школи – дати кожному учневі необхідний рівень наукових знань, залучити до багатств української та всесвітньої культури. Бібліотечний урок є однією із форм розвитку інформаційної компетентності учнів.
Інформаційна компетентність – це добра обізнаність у світі інформації. Сучасний школяр має усвідомлювати, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати та передавати, а також він повинен розуміти, що комп’ютери відіграють особливу роль у вирішенні цих завдань. Тому з перших днів навчання в школі учнів необхідно вчити працювати з різними джерелами інформації, тому що робота з інформацією (текстовою, ілюстрованою, графічною, звуковою) у наш час стає необхідним інтелектуальним умінням. Показниками сформованості інформаційної компетентності є комп’ютерна грамотність учнів, уміння користуватися різними джерелами інформації, критично оцінювати та аналізувати її вірогідність, а також уміння переводити інформацію з одного виду в інший, а саме:
1. Знати джерела навчальної інформації.
2. Швидко знаходити у «Змісті» необхідну сторінку.
3. Знаходити у «Вступі» необхідну інформацію, як працювати з нею.
4. Орієнтуватись у шрифтових виділеннях і рубрикаціях, додатках.
5. Працювати з термінологічним покажчиком.
6. Усвідомлено працювати з додатками.
7. З’ясувати роль колонтитула (заголовкові дані – автор, назва твору, частини, глави, параграфа тощо).
8. Відповідно до логіки викладання інформації складати план-конспект).
9. Відповідно до теми ціле спрямувати свою пізнавальну діяльність.
10. Аналізуючи прочитане, поділяти надану інформацію на основну та другорядну.
11. Слідкувати за логікою викладання автором думки, знаходити головне у прочитаному.
12. Коментувати прочитане.
13. Занотовувати важливі думки, висловлювання, цитати.
14. Конспектувати прочитане своїми словами.
15. Знаходити фактичні помилки у відповідях однокласників.
16. Переказувати прочитане своїми словами.
17. Розподіляти текст на змістовні частини.
18. Ставити запитання, відповідно до прочитаного.
19. Робити висновки.
20. Встановлювати між темні зв’язки у прочитаному.
21. Обґрунтовувати відповідь.
22. Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у процесах життєдіяльності.
На практиці ці вміння вирішуються через різноманітні за змістом і формою заходи: бесіди, консультації для учнів як на уроці так і в бібліотеці, бібліотечні заняття, використання пам’яток таких, як:
Ø «Як працювати з підручником»
Ø «Як читати книгу»
Ø «Як скласти план, тези, конспект»
Ø «Як скласти план тексту підручника»
Ø «Як читати науково-популярну книгу»
Ø «Як читати газету»
Ø «Як користуватися довідковою літературою»
Ø «Як працювати з текстом параграфа»
Ø «Як написати реферат»
Ø «Як формувати інформаційну компетентність»
Формування інформаційної компетентності сучасного учня означає:
- сформувати міцні базові знання учня;
- навчити, де можна знайти необхідну йому інформацію з теми;
- сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології;
- розвинути вміння відфільтровувати тільки актуальну та корисну інформацію;
- формувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати й робити висновки;
- сформувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;
- сформувати вміння генерувати оригінальні думки та ідеї;
- сформувати вміння реалізувати на практиці, на основі власних ідей, нові розробки, технології тощо.
Звернувшись до «Великого тлумачного словника сучасної української мови» ( під ред. В.Т. Бусел), ми знайдемо, що:
Заняття – це урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа.
Урок – це така форма організації навчання, яка ставить на меті оволодіння учнями матеріалом, що вивчається.
Бібліотечний урок – це комплекс навчальних заходів, які популяризують книгу та читання; вчать користувачів бібліотеки орієнтуватися у виборі художньої, науково-популярної та довідкової літератури; надають вміння пошуку інформації за допомогою довідково-бібліографічного апарату бібліотеки.
Бібліотечний урок (за В.В.Волкановою) – це бесіди про культуру читання; заняття з метою ознайомлення учнів з правилами користування бібліотекою, книгою, довідковим та бібліографічним апаратом бібліотеки, книги.
Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що бібліотечні уроки спрямовані на формування інформаційної культури особистості учня, вони готують дитину до продуктивної самостійної роботи з різними джерелами інформації. Поряд з цим, бібліотечні уроки – спеціальні уроки, на яких фахівці – бібліотекарі знайомлять учнів з основами інформаційної та бібліотечно-бібліографічної грамотності.
Функції бібліотечного уроку
Бібліотечний урок, як і звичайний традиційний урок, теж є формою освітньої діяльності і виконує такі функції:
ü Організаційна (забезпечує організацію учнів на пізнавальну діяльність).
ü Освітня (сприяє отриманню системи наукових знань стосовно вимог нових Державних стандартів).
ü Дидактична (сприяє створенню оптимальних умов для оволодіння учнями методами та прийомами самостійної пізнавальної діяльності).
ü Розвивальна (забезпечує умови для інтелектуального розвитку особистості).
ü Виховна (створює оптимальні умови для розумового, морального, естетичного, громадянського виховання учнів).
Основні принципи побудови бібліотечних уроків
v Принцип системного підходу (уроки не повинні бути епізодичними, а повинні проводитися за планом; урок повинен бути не стільки інформативним, скільки розвивальним);
v принцип наступності (він передбачає організацію навчання, що є продовженням попередньо набутих знань);
v принцип послідовного ускладнення матеріалу (отримання знань по спіралі, виток за витком);
v орієнтування на конкретну вікову групу учнів (6-9, 10-13, 14-16 років).
За типами бібліотечні уроки поділяються на:
· Урок вивчення нового матеріалу (мета такого уроку – вивчення та первинно закріплення нових знань ; це традиційний (комбінований) урок, по формі проведення – лекція, екскурсія).
· Урок закріплення знань ( мета уроку – вироблення вміння застосовувати знання на практиці; це можуть бути екскурсія, бесіда, консультація).
· Урок комплексного застосування знань (мета такого уроку – вироблення вмінь самостійно застосовувати знання в комплексі; це може бути – практична робота, робота в групах тощо).
· Урок узагальнення та систематизації знань (мета уроку – узагальнення розрізнених знань у систему; це можуть бути – семінари, конференції, круглий стіл тощо).
· Урок контролю, оцінки й корекції знань ( мета уроку – визначити рівень оволодіння знаннями, вміннями і навичками; це – контрольна робота, усне опитування, тестування тощо).
1.2.Технологія проведення бібліотечного уроку
За структурою бібліотечний урок повинен мати такі компоненти, як:
- організаційний момент;
- актуалізація опорних знань;
- виклад нового матеріалу;
- закріплення отриманих знань;
- повідомлення домашнього завдання.
І. Організаційний момент:
- привітайтесь;
- представтесь (назвіть посаду та бібліотеку, яку ви представляєте);
ІІ. Назвіть тему та мету уроку. Запишіть тему на дошці. Дайте уявлення про елементи знань, які будуть вивчатися за темою заняття. Ознайомте учнів з планом та ходом уроку, назвіть основні форми його проведення (практичне завдання, самостійна робота, класні контрольні завдання, ігрові або ситуативні складові).
ІІІ. Актуалізація опорних знань. Встановіть зв'язок з раніше засвоєним матеріалом (згадайте, які знання були отримані на попередніх уроках). Можливе опитування учнів для визначення їх знань, умінь, навичок за темою заняття або опитування попереднього матеріалу, перевірка виконання домашнього завдання (вибірково або у формі «запитання-відповідь»).
IV. Викладання нового матеріалу.
1. В ході уроку використовуйте інноваційні технології та форми інтерактивного навчання (ігрові, тренінгові, діалогові), наочність та технічні засоби навчання.
2. Застосовуйте існуючі прийоми та методи привертання уваги учнів:
- ставте контрольні запитання;
- активно використовуйте прийоми зворотного зв’язку з аудиторією, апелюйте до життєвого досвіду учнів («Хто нагадає мені…», «Ви вже вивчали…», «Як ви вже знаєте…», «Пригадайте…» та ін.).
- тему уроку ілюструйте літературними та історичними фактами;
- особливу увагу приділяйте використанню краєзнавчого матеріалу;
- використовуйте цитати, крилаті вирази, гумор тощо.
3. Враховуйте психологічні особливості учнів різного віку. Раціонально використовуйте навчальний час на уроці.
4. Для закріплення теоретичних засад, організуйте практичну роботу учнів за темою уроку.
5. За допомогою контрольних запитань закріпіть в пам’яті учнів знання, уміння, які необхідні їм для самостійного опанування нового матеріалу.
V. Підведіть підсумок уроку, а саме: нагадайте тему уроку, перерахуйте які нові знання (елементи знань), вміння та навички учні освоїли на уроці, наголосіть на аспектах застосування нових знань на практиці та під час вивчення інших предметів шкільної програми. Підкресліть значення вивченої теми.
VI. Задайте учням домашнє завдання, з’ясуйте як його виконати. Запишіть домашнє завдання на дошці.
При проведенні бібліотечних уроків можуть мати місце деякі недоліки.
Основні недоліки проведення бібліотечного уроку:
· Нехтування викладачем підготовкою плану проведення уроку.
· Тема уроку не записується на дошці
· Не проводиться оперативна перевірка якості виконання учнями письмових завдань, підготовки до уроку.
· Не приділяється належна увага мотивації та інтересу учнів до уроку.
· Пасивне сприйняття учнями навчального матеріалу, мовчання більшості учнів на уроці.
· Апелювання до обмеженого кола школярів.
· На уроці не приділяється належна увага до виокремлення основного, найбільш суттєвого із змісту вивченого матеріалу та його багаторазовому повторенню.
· Нераціональне використання часу уроку.
· Невміння поставити акценти на головному.
· Домашнє завдання не записується на дошці, не пояснюється, як належить його виконувати.
· Неувага вчителя до відповіді учня , а іноді втручання у саму відповідь.
· Гостра реакція на будь-які відхилення у поведінці учнів на уроці.
· Невміння знайти правильний тон, намагання сподобатись учням, «загравання» з ними шляхом використання жаргонних слів, сленгових виразів.
· Монотонність викладу, невиразність мови.
· Нерухомість викладача та його скованість.
· Не проводиться самоаналіз уроку, його ефективність.
Для більш ефективного проведення бібліотечних уроків можуть використовуватися такі засоби навчання:
§ Комп’ютерні презентації;
§ Іграшки, карти;
§ Словники, енциклопедії, довідники;
§ Матеріали з Інтернету;
§ Періодичні видання ( газети та журнали для дітей та підлітків);
§ Таблиці, схеми, плакати, ілюстрації, записи на дошці;
§ Каталожні картки, бібліотечні каталоги та картотеки тощо.
В шкільних бібліотеках застосовують різноманітні форми популяризації бібліотечно-бібліографічних знань. Зокрема можна виділити такі форми, як:
§ Усна форма: індивідуальні і групові консультації, огляди довідкових, бібліографічних і інформаційних видань, лекції, бібліографічні семінари, читацькі конференції;
§ Наочні форми: відкритий доступ до книжкових фондів; виставки (стаціонарні і виїзні)довідкових, бібліографічних, інформаційних видань, нових надходжень та ін.; бібліотечні плакати різного призначення: схеми розміщення книжкового фонду, розташування різних частин довідково-пошукового апарату, правила користування каталогами, схеми-алгоритми різних варіантів пошуку інформації тощо;
§ Друковані видання: путівники, пам’ятки, листівки, буклети про фонди і довідково-пошуковий апарат тощо;
§ Комплексні форми формування бібліотечно-бібліографічних знань, які являють собою сукупність різних форм (усних, наочних, друкованих): бібліотечно-бібліографічні уроки; екскурсії до бібліотеки школи, району, міста; дні бібліографії, тижні дитячої книги, місячники шкільної бібліотеки тощо.
Отже, бібліотечно-бібліографічні заняття – це один із засобів формування системи бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури користувачів, і вони можуть бути організовані у різних формах.
2. Орієнтовна тематика бібліотечно-бібліографічних уроків
для учнів 1 – 11х класів
1-й клас
Основні завдання:
ü сформувати в учнів загальне уявлення про шкільну бібліотеку та її книжкові багатства;
ü ознайомити з правилами користування бібліотекою та книгою;
ü дати початкові знання про структуру книги та порядок розташування книг на полицях книжкового фонду;
ü пробуджувати і формувати інтерес в учнів до самостійного читання.
Тематика занять:
Ø Мандрівка книжковим містом (ознайомча екскурсія до шкільної бібліотеки)
Ø Правила спілкування з книжкою. Правила гігієни читання.
Ø Твій друг – підручник (виготовлення закладок для підручників).
Ø Художнє оформлення дитячої книжки
Ø Структура книги (основні елементи книги). Виготовлення книжок – саморобок.
Ø Анкетування для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів.
Ø Театралізоване свято «Прощання з букварем»
2-й клас
Основні завдання:
ü поглибити знання учнів про структурні елементи книги та їх призначення;
ü поглибити інтерес до самостійного читання;
ü закріпити знання учнів про правила користування книгою та бібліотекою;
ü сформувати вміння самостійного вибору книги в бібліотеці.
Тематика занять:
Ø Екскурсія до бібліотеки. Правила користування бібліотекою.
Ø Твій друг – підручник.
Ø Читач у бібліотеці (вибір книг у бібліотеці).
Ø Читацький щоденник (як написати відгук на прочитаний твір/книжку).
Ø Періодичні видання для молодших школярів (газети та журнали для дітей).
Ø Підсумкова творча гра «Подорож у Країну Книг».
3-й клас
Основні завдання:
ü формувати вміння вибирати книгу відповідно до вікової групи та рівня своїх можливостей;
ü поглибити знання про структурні елементи книги;
ü сформувати початкові уявлення про науково-пізнавальну, художню, довідкову літературу;
ü ознайомити з періодичними виданнями – журналами, газетами, їх структурою.
Тематика занять:
Ø Вересневі зустрічі в бібліотеці (Права, обов’язки та відповідальність користувачів бібліотеки).
Ø Твій друг – підручник.
Ø Елементи книги.
Ø Самостійний вибір книг у бібліотеці.
Ø Довідково-бібліографічний апарат для молодших школярів.
Ø Художня та довідкова література.
Ø Періодичні видання для молодших школярів (газети та журнали для дітей).
Ø Літературна гра «Бібліотека – казкова країна».
4-й клас
Основні завдання:
ü поглибити знання учнів про структуру книги,її елементи, ознайомити з процесом створення книги;
ü розширити знання про науково-популярну та довідкову літературу.
Тематика занять:
Ø Вересневі зустрічі у бібліотеці. Структура бібліотеки (Абонемент, читальний зал, книгосховище).
Ø Тематичні книжкові виставки в бібліотеці.
Ø Енциклопедії та словники – наші друзі та помічники.
Ø Науково – популярна література.
Ø Періодичні видання для дітей середнього віку.
Ø Талант читача, слухача, глядача.
5-й клас
Основні завдання:
ü формувати в учнів уміння самостійного пошуку (вибору) книги в бібліотеці, уміння нею користуватися для оперативного пошуку інформації;
ü розширити знання учнів про довідкову і словникову літературу;
ü поглибити знання учнів про структуру книги, її елементи.
Тематика занять:
Ø Екскурсія до районної бібліотеки сімейного читання (ознайомча).
Ø Твої помічники у виборі книг (бібліографічні списки для дитячого читання).
Ø Самостійний вибір книг у бібліотеці.
Ø Як побудована дитяча енциклопедія.
Ø Мої улюблені книги (бесіда – подорож по сторінкам улюблених книг).
Ø Театралізоване свято «Книжчина лікарня доктора Айболита».
6-й клас
Основні завдання:
ü формувати в учнів уміння здійснювати тематичний підбір книг;
ü розвивати вміння користуватись апаратом книги під час читання, а також тематичними картотеками;
ü ознайомити з історією створення книги.
Тематика занять:
Ø Екскурсія до міської дитячої бібліотеки (ознайомча).
Ø Які книги допомагають мені вчитися (бесіда).
Ø Як читати, розуміти і записувати прочитане (закріплення знань щодо ведення Читацького щоденника).
Ø Дискусія «Книга в нашому житті».
Ø Періодичні видання. Принципи організації матеріалу і зміст.
Ø Історія створення книги.
Ø Літературно-бібліографічна гра «Чарівна нитка Аріадни».
7-й клас
Основні завдання:
ü закріпити вміння учнів працювати з ДБА у його структурних підрозділах;
ü закріпити вміння учнів працювати з довідковим апаратом книги;
ü розвивати читацький інтерес та вміння самостійно працювати з книгою.
Тематика занять:
Ø Вересневі зустрічі в шкільній бібліотеці. Правила користування комп’ютером в бібліотеці.
Ø Усвідомлене читання. Вміння працювати з книгою.
Ø Правила користування довідковою літературою.
Ø Каталоги в бібліотеці (алфавітний, систематичний,предметний).
Ø Читацька конференція на тему: «Історія книгодрукування на Україні. Першодрукар І.Федоров».
Ø Літературна гра – конкурс бібліотечних ерудитів «Начитані, уважні, кмітливі».
8-й клас
Основні завдання:
ü формувати в учнів глибокі знання про книгу, про видову різноманітність друкованих джерел;
ü поглиблювати вміння учнів користуватися бібліографічним апаратом бібліотеки. При книжковою бібліографією, різними джерелами інформації;
ü формувати усвідомлення того, що книга – джерело знань, постійної самоосвіти, морального та естетичного виховання.
Тематика занять:
Ø Вересневі зустрічі в шкільній бібліотеці. Зустріч з дитячим письменником(поетом) рідного краю «Митці Слобожанщини – дітям».
Ø Публіцистична література та її види.
Ø Правила роботи з критичною літературою.
Ø Види картотек. Краєзнавча картотека та правила роботи з нею.
Ø Книги з науки і техніки.
Ø Книги з мистецтва.
Ø Підсумкова конференція «Книга в моєму житті».
9-й клас
Основні завдання:
ü поглиблювати систему знань школярів про книжку, бібліотеку;
ü розвивати вміння працювати в бібліотеці з довідковими виданнями, періодикою, бібліографічними посібниками;
ü ознайомити з правилами написання рефератів.
Тематика занять:
Ø Бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку літератури.
Ø Робота зі словниками, довідниками, енциклопедичною літературою.
Ø Українські енциклопедичні видання.
Ø Бібліографічні посібники, їх види, призначення та правила роботи з ними.
Ø Правила написання реферату.
Ø Бесіда на тему: «Як книга допомагає мені вчитися».
10-й клас
Основні завдання:
ü поглиблювати вміння та навички учнів при роботі з бібліографічним апаратом шкільної бібліотеки;
ü ознайомити з правилами роботи з критичною літературою;
ü показати можливості користування Інтернетом в бібліотеці;
ü поглибити знання учнів щодо бібліографічної роботи.
Тематика занять:
Ø Методи самостійної роботи з книгою.
Ø Правила написання конспекту.
Ø Комп’ютерна бібліотека.
Ø Правила роботи з критичною літературою.
Ø Читач в науковій бібліотеці (екскурсія до наукової бібліотеки міста).
Ø Користування Інтернетом в бібліотеці.
Ø Підсумкова конференція «Мистецтво бути читачем».
11-й клас
Основні завдання:
ü закріпити вміння учнів працювати з науковою та науково-дослідною літературою, знаходити її в каталогах і картотеках;
ü закріпити вміння учнів працювати з критичною літературою; знаходити її в каталогах і картотеках, складати тези, конспекти, рецензії;
ü закріпити вміння учнів працювати з довідковою, словниковою та енциклопедичною літературою;
ü привести в систему вміння учнів вибирати літературу, вільно орієнтуватися в каталогах і картотеках, зчитувати описи книг за каталожними картками.
Тематика занять:
Ø Науково – популярна та науково – пізнавальна література та форми роботи з нею.
Ø Словник – інструмент пізнання світу (види лінгвістичних словників).
Ø Сучасні серії науково – популярної літератури.
Ø Українські літературні енциклопедії.
Ø Сучасне комп’ютерне забезпечення в бібліотечній справі.
Ø Підсумкова читацька конференція «Мистецтво бути читачем».
3. Сценарії бібліотечних уроків
Бібліотечний урок на тему: «Як народжується книга»
Мета. Ознайомити дітей з історією винаходу книги та книгодрукування, узнати які матеріали використовувалися в стародавні часи для створення книг; виховувати любов і повагу до книги і до праці людей, які створюють її; повторити правила поводження з книгою; визначити роль книги в житті людини.
Обладнання. Книжкова виставка: «Книги – ветерани шкільної бібліотеки», портрети Йоганна Гуттенберга та Івана Федорова,
слайди : першого друкарського верстата, старовинних книг, старовинної бібліотеки, пам’ятника Івану Федорову.
Хід уроку:
Бібліотекар. Діти! Сьогодні ми поговоримо про ваших великих друзів – про книги.
Ви всі, звичайно любите книги і давно з ними дружите.
Ще не вміючи читати, ви любили слухати казки, вірші, оповідання, які вам читала мама, бабуся, сестричка чи братик. Але тепер ви вмієте і любите читати. І у кожного з вас є свій смак, свої улюблені книжки. А чи задумувалися ви про історію виникнення книги? Саме про це ми і поговоримо з вами.
Шлях розвитку книги був довгим і складним. У давнину не було книжок у такому вигляді, як ми зараз бачимо у книжковому магазині чи бібліотеці, бо тоді ще люди не вміли їх виготовляти. Замість сторінок служили камені, стіни печер, глиняний посуд, щити воїнів, листя та кора деяких дерев, бамбук. Не було ні олівців, ні ручок, ні фарб. Згодом люди додумалися писати на вогкій глині, яку потім сушили. Але ці книги були дуже важкими й незручними.
З часом стали виробляти зручні й легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкури. Першу таку книгу виготовили у стародавньому місті Пергамі. Через те папір, виготовлений зі шкур тварин, називали «пергаментом». Але вони були дуже дорогими. На виготовлення такої книги потрібно було забити багато телят.
І людина почала шукати шляхи виготовлення книг, щоб вони були дешевими і простішими.
В Африці вздовж річок росте болотяна рослина – папірус. Спочатку його використовували лише на будівництві. Якось один чоловік лагодив свою хатину. Розрізав стеблину папірусу, витяг волокнисту середину і поклав її на сонці. Через деякий час він побачив, що волокна перетворилися на сухі вузенькі стрічки. Ще більше задумався чоловік, побачивши, що ці стрічки добре вбирають фарбу. Отже, на папірусі можна писати! Відтоді і з’явилися книжки з папірусу.
Справжній папір, на якому пишуть сьогодні, люди навчилися виготовляти дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах світу писати на папері, саме писати, бо книжки були рукописними, і одну книжку доводилося іноді писати багато місяців.
Писар виводив гусячим пером рядок за рядком, а виходила з під його пера лише одна книжка, Листки скріплювали, переплітали. Обкладинки прикрашали коштовностями. Тому така книга коштувала дуже дорого. Часто книгу приковували ланцюгом до стіни, щоб її не вкрали. Таку книгу можна було обміняти на табун коней, череду корів, отару овець. Але в ті далекі часи книги цінували не за коштовності, а за те, що в них написано.
Минуло багато часу, поки з’явилося книгодрукування. Друкарський верстат у 1456 році винайшов німець Йоганн Гуттенберг. Він брав дерев’яні брусочки і вирізав опуклі букви. Потім ці букви він зв’язував, щоб вийшло сло во, змащував їх чорнилом і на білому папері робив відбиток.
Але дерев’яні букви були грубими, хиталися, тому надруковані рядки виходили нерівними. Гуттенберг все одно не здавався, наполегливо працював і придумав металеві букви і верстат, який був механізованим, що дуже прискорювало друкування книжок. Перший друкарський верстат було зроблено у 1447 році.
Найбільшою бібліотекою стародавнього світу вважається Александріївська бібліотека.
Першу книгу в нашій країні надрукував у1564 році Іван Федоров із помічником Петром Мстиславцем, на це в нього пішов майже рік. Тому засновником книгодрукування в Україні та Росії вважається Іван Федоров.
Пам’ятник Федорову встановлений у Львові. Його праця не пропала марно. На могилі першодрукаря зроблено надпис: «Друкар книжок небачених».
Так названо і книгу Оксани Іваненко про першого книгодрукаря.
Ось такий нелегкий і довгий шлях пройшла книжка. Давайте зараз поговоримо про те, як виготовляють книжки зараз, у наш час.
Ви знаєте, що книги друкують на папері. А чи знаєте ви з чого ж роблять папір?
(Учні дають відповідь, що для виготовлення паперу використовують деревину).
Бібліотекар. Так, правильно, папір роблять з деревини. Наша країна багата лісами, але бездумно, як ви розумієте, ліси вирубати не можна. На варті цього стоять люди, які відповідають і слідкують за тим, щоб ліси вирубували за спеціально передбаченими нормами.
Лісоруби валять дерева, обчищають стовбури від гілок. Потім стовбури відправляють на склади, де їх розпилюють на окремі колоди, великими кранами завантажують у залізничні вагони, які відвозять їх на комбінати, де виробляють папір. У деяких місцях, де є річки. Ліс сплавляють по воді. На комбінатах колоди перетворюють у тирсу, додають спеціальну кислоту і варять. Спеціальні машини розкачують цю суміш, виганяють із неї воду, прасують, змотують у величезні рулони, які надходять до друкарень.
Щоб зберегти ліси від знищення і знизити витрати на виготовлення паперу, широко використовують макулатуру. Старі, нікому не потрібні книги, газети, журнали на спеціальних підприємствах переробляють і використовують для виготовлення паперу.
Ось чому кожного року ми з вами проводимо акції збору макулатури. Тепер ви знаєте на які корисні діла вона піде.
(Діти розповідають про те, як їх клас в цьому році брав участь в акції по збору макулатури, хто скільки кілограмів вторинної сировини зібрав і що з неї можна виготовити).
Бібліотекар. А зараз ми поговоримо про працю письменника. Адже праця письменника нелегка. Для того щоб написати книжку, треба багато знати і вміти передати це іншим людям у вигляді оповідань, казок, віршів.
Ви бачите, що книжки, а особливо дитячі, мають дуже гарні та яскраві ілюстрації. Їх створює художник.
Оригінали книжок потрапляють до видавництва. Літературні редактори готують рукописи та ілюстрації до друку. Згодом їх передають у друкарню. В нашій країні багато видавництв, які випускають у світ тільки дитячу літературу. Широковідомим в Україні є видавництво «Веселка», що знаходиться у місті Києві. А які видавництва нашого міста, які теж випускають дитячу літературу, вам відомі?
(Діти називають відомі їм видавництва міста Харкова, такі, як: «Ранок», «Фоліо», «Торнадо», «Торсінг плюс», «Основа» та ін.).
Бібліотекар. Далі, підготовлений видавництвом рукопис надходить до складального цеху. Сучасна техніка прийшла на допомогу людям у виготовленні кольорових ілюстрацій. Ретушер перевіряє якість одержаного зображення і, якщо це необхідно, робить виправлення. Щоб надрукувати книжку, треба підготувати папір. Він надходить до видавництва у великих рулонах. Його на спеціальній різальній машині розрізають на аркуші певного формату. У друкарському цеху розміщено цілий ряд багатосекційних друкарських машин. У друкарську машину закладають підготовлений папір і спеціальні поліграфічні фарби, на кожній секції закріплюють металеві пластини з нанесеними на них відповідними текстами та ілюстраціями. В результаті складного технологічного процесу, що відбувається у друкарській машині, друкар через кілька секунд після її вмикання одержує кольорове зображення сторінок майбутньої книжки. Коли аркуші віддруковано, друкар перевіряє якість зображення, звіряючи його із затвердженим зразком. У брошурувально-політурному цеху віддруковані аркуші згинають у такій послідовності , щоб сторінки книжки були розташовані у відповідності з їхньою нумерацією. Цю роботу виконують машини, які називаються «фальцювальними». Сфальцьовані аркуші потрібно скласти у певній послідовності. Цю роботу виконує аркушепідбиральна машина. Вона має спеціальний контрольний пристрій, який стежить за тим, щоб усі аркуші подавалися вчасно. Щоб аркуші не розсипалися і не губилися, їх треба скріпити. Сфальцьовані аркуші однієї книжки зашивають і одержують книжковий блок. Для більш міцного скріплення книжки корінець блока змащують клеєм і просушують. Готовий блок обрізають із трьох боків, щоб усі сторінки мали однакові поля та розміри. Коли книжковий блок готовий, його вставляють у заздалегідь підготовлену палітурку та закріплюють. Ось книжка вже й готова. Її перевіряють, упаковують та відправляють на книжкові склади, а звідти – до магазину.
Такий складний шлях створення проходять і наші підручники, тому ми з вами, діти, повинні дуже дбайливо ставитися до нашої навчальної літератури, поважаючи труд тих людей, які нам створили ці чудові книги.
(Діти повторюють правила дбайливого ставлення до підручників).
Бібліотекар. Діти, ви помітили, що у магазині та в бібліотеці книги розміщені так, щоб їх можна було роздивитися і вибрати потрібну. Книг існує дуже багато і вони всі різні. Є і для дорослих, і для дітей. Це і підручники, за якими ви вчитись в школі, і казки для маленьких, і більш серйозні книжки для дорослих. При оформленні книжки враховують її зміст, її призначення, вік читача.
Бібліотекар завжди підбере для вас книжку, і запише її на ваше ім’я до формуляра читача.
Підведення підсумків уроку
Бібліотекар. Кожна книга – це мудрий і добрий друг. Книги потрібно берегти і шанувати. Завжди пам’ятайте правила поводження з книгою. Адже протягом усього життя вас будуть супроводжувати книги .
Читаючи книги, ви кожного разу будете відкривати для себе щось нове і цікаве, ви постійно будете навчатися прекрасному, відкривати для себе нові світи. Отже, дружіть із книгою і поважайте працю тих людей, хто дарує нам таке чудо, як КНИГА !
Бібліотечний урок на тему: «Каталоги і картотеки шкільної бібліотеки»
Мета. Навчити дітей, як правильно вибирати книги в бібліотеці. Надати дітям бібліотечно-бібліографічні знання: розповісти про різні види каталогів, які є в бібліотеках і різні види картотек. Навчити дітей за допомогою каталогів і картотек знаходити необхідну їм літературу.
Обладнання. Виставка літератури «Бібліотечно-бібліографічні знання – дітям»; бібліотечні картки для каталогів; картотека газетно-журнальних статей, тематична картотека (за будь-якою темою), картотека методичної літератури; авторські таблиці, таблиці ББК; кросворд.
Хід уроку:
Бібліотекар. Діти! Сьогодні ми з вами будемо вчитися знаходити в бібліотеці необхідні вам книги. Тема нашого уроку: «Каталоги та картотеки шкільної бібліотеки».
Учень:
В кожнім домі,в кожній хаті,
У містах і на селі,
Хто навчився вже читати,
Має книгу на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас, -
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час…
Скільки всюди гарних книг!
Як же розібратись в них?
Прочитати хочеться багато,
Тільки часу завжди малувато.
Бібліотекар. Жодна людина в світі не може прочитати всі книги, що видаються. Та в цьому, мабуть, і нема потреби. Вміти читати – справжнє мистецтво, якому можна і необхідно вчитися. Кожна бібліотека відкриває читачам свої скарби за допомогою каталогів і картотек. Що ж таке «Каталоги» і «Картотеки»?
Учень. (читає вірш про каталожну картку)
Хоч я карточка маленька,
В каталозі я важненька,
Я про книжку усе знаю
Й залюбки розповідаю.
Про автора й назву
Скажу вам одразу.
Це - казка чи повість –
Читаємо потім.
Хто Малюнки малював,
Хто цю книгу видавав –
Все розповім вам я
І вся балакуча моя сім’я.
КАТАЛОГ БІБЛІОТЕЧНИЙ
«Каталог бібліотечний» - це перелік творів друку та інших документів, що є у фонді бібліотеки, складений за визначеним принципом. Найбільш поширеними в бібліотеках є такі види каталогів:
1) Алфавітний каталог.
2) Систематичний каталог.
3) Предметний каталог.
Алфавітний каталог
Алфавітний каталог – найбільш зручний у користуванні. Всі книги подаються тут за алфавітом прізвищ авторів або назв книг(якщо автор відсутній).
(Діти виходять з буквами і стають в алфавітному порядку).
«А»
Я - алфавітний каталог,
Знаю все тут на зубок –
Які є книги в бібліотеці
І де їх місто на полиці.
«Б»
Я складаюся з карток,
Що стоять в один рядок.
Найбільше я люблю порядок –
Тут алфавітний розпорядок.
«В»
Із мене картки не виймай;
Лиш обережно погортай,
І найцікавіші книжки
В читацький зошит запиши.
«Г»
Хто зі мною гарно дружить,
Тому книга щиро служить.
Той у книжковому морі
Не заблудиться ніколи!
Бібліотекар. В алфавітному каталозі всі книги зібрані за алфавітом, тому тематика книг тут різна: разом можуть стояти і підручник, і художня книга, і науково-популярна книга. Для їх розстановки за алфавітом є спеціальні видання, які називаються: «Авторські таблиці» (за ред. Л.Б. Хавкиної).
Іноді в алфавітному каталозі відступають від алфавітного порядку, наприклад: твори одного автора розкладають за жанрами.
Якщо книга має двох або більше авторів, картки з бібліографічними описами розкладаються за прізвищами кожного з авторів книги. Картки підручників, словників, довідників і книг, у яких не вказано автора на титульному аркуші, оформлюються за заголовком книги.
Щоб полегшити пошук книг в алфавітному каталозі, вводяться посилочні та довідкові картки.
За алфавітним каталогом встановлюється, чи є в бібліотеці та книга, автор і назва якої відомі; які твори цього автора є в бібліотечному фонді, коли вони виходили та в яких виданнях, До алфавітного каталогу звертаються у зв’язку з бібліографічною обробкою книг. За ним перевіряється чи є така книга в бібліотеці та який у неї індекс. Якщо є, то на неї нова каталожна картка не заводиться, а лише приписується інвентарний номер повторного примірника цієї книги на звороті картки (в лівому кутку), яка вже є в алфавітному каталозі. На дублетний примірник переноситься шифр попереднього примірника книги.
Систематичний каталог
Систематичний каталог більш складний за своєю будовою. У ньому картки (бібліографічні записи на книги) розставлені залежно від змісту книги – за розділами. Розділи відокремлюються каталожними роздільниками, на яких вказано назву відділу. Зацікавившись книгами на якусь тему, потрібно у відповідному ящику каталогу переглянути всі картки і відібрати потрібні.
Роздільник и
Це спеціальна картка з цупкого картону з виступом у верхній частині. Для учнів початкової школи роздільники можуть бути різнокольоровими ілюстрованими. Картки в каталозі розміщуються згідно з розділами ББК (Таблиці ББК). Наприклад, кожна галузь знання отримує цифрове позначення:
85. – Мистецтво.
92. – Довідкові видання.
93. – Журнали.
2. – Природні науки.
22.1 – Математика.
22.3 – Фізика.
22.6 - Астрономія.
3. – Техніка.
5. – Охорона здоров’я та медицина.
60. – Суспільні науки.
63. – Історичні науки.
65. – Політика.
67. – Держава та право.
71. - Культура.
72. – Наука.
73. - Інформатика.
74. – Народна освіта.
75. – Фізкультура і спорт.
78. – Бібліотечна справа.
80. – Філологічні науки.
81. – Мовознавство.
83. – Літературознавство.
На основній каталожній картці у правому нижньому кутку на першому місті проставляється індекс відділу, в якому вміщена книга на полиці, а додаткові індекси пишуться в такій послідовності, за якою вони подані в таблицях ББК.
Для того щоб виділити літературу про видатних людей: вчених, діячів науки та мистецтва, техніки тощо, в систематичному каталозі створюються персональні розділові картки, на яких вміщені короткі відомості про життя тієї чи іншої особи.
На розділових картках усі необхідні дані записуються чітким бібліотечним почерком чорнилами чорного кольору, або друкуються.
Предметний каталог
Картки в ньому розташовуються за алфавітом предметних рубрик. Предметні рубрики – це короткі словесні вирази предмета творів друку.
У систематичному каталозі кожний предмет розглядається з точки зору обмеженої галузі знань.
У предметному каталозі література про предмет збирається в одному місці.
Наприклад, література про місцезнаходження вугілля розташовується в систематичному каталозі в розділі «Гірнича справа», про використання вугілля – в розділі «Енергетика». А в предметному каталозі ця література буде зібрана під предметною рубрикою «Вугілля».
Учень.
Каталоги й картотеки –
Це основа бібліотеки.
Ви із ними подружіться –
Це в житті вам знадобиться.
Бібліотекар. Крім каталогів у бібліотеках є і карточки, за допомогою яких ви можете знайти необхідні вам твори. Які картотеки найбільш поширені в бібліотеках?
Картотека
Це систематизоване зібрання карток, що містять дані довідкового чи іншого характеру. Картотека доповнює каталог, розкриває фонд бібліотеки ширше.
Поширені картотеки:
1. Краєзнавча картотека – література рідного краю.
2. Картотека заголовків художніх творів – картки з заголовками творів розташовані за алфавітом.
3. Картотека нових надходжень.
4. Картотека періодики (газетно-журнальних статей) – схожа на систематичний каталог.
5. Тематичні картотеки ( з найактуальніших проблем сьогодення). Наприклад, «Картотека з народознавства», «Здоровий спосіб життя», «Правове виховання учнів» та інші.
Для молодших школярів існує тематична ілюстрована картотека – в ній картки та книги розставлені за розділами, на яких вказано назву теми.
Бібліотекар. А зараз, діти, для закріплення знань, отриманих на уроці, ми з вами проведемо вікторину.
Вікторина
(на закріплення матеріалу, вивченому на уроці)
1. Що таке каталог?
2. Які каталоги ви знаєте?
3. Що таке алфавітний каталог?
4. Що таке систематичний каталог?
5. Як розташовуються картки в предметному каталозі?
6. Що таке картотека?
7. Які картотеки ви знаєте?
8. Які тематичні картотеки ви знаєте?
9.В якому каталозі ви будете шукати «Малий Кобзар» Т.Г. Шевченка?
10. В якому каталозі ви зможете знайти книгу по математиці? А по географії?
11. В якому каталозі ви будете шукати книгу про білочку чи про зайчика?
(В предметному – під рубрикою «Тварини»).
12. А де ви знайдете книгу про Велику Вітчизняну війну?
(У систематичному каталозі, в розділі «Історичні науки»)
13. Де ви знайдете книгу про волейбол? (У систематичному каталозі, в розділі «Фізкультура і спорт»).
14. Що є основою каталогів і картотек?
Бібліотекар. Добре, діти, ви все добре запам’ятали. Запишіть, будь ласка, домашнє завдання:
1. Виписати з « Тлумачного словника» назви і зміст слів – «каталог», «картотека», «рубрика».
2. Записати в зошиті: чим відрізняються алфавітний і систематичний каталоги?
3. Записати по три приклади книг, кожну з яких ви будете шукати в алфавітному, систематичному та предметному каталогах.
(Для перевірки домашнього завдання)
Виписка з «Короткого тлумачного словника»
1. Картотека – систематизоване зібрання карток, що містять дані довідкового чи іншого характеру.
2. Каталог – укладений у певному порядку, перелік яких-небудь однорідних предметів.
3. Рубрика – розділ у газеті, журналі та ін.; назва розділу, підрозділу.
4. Роздільник – спеціальна картка з цупкого картону з виступом у верхній частині.
Бібліотечний урок на тему: «Періодичні видання для молодших школярів»
Мета. Розкрити поняття «періодичні видання», формувати інтерес до читання газет і журналів.
Обладнання. Виставка журналів і газет для молодшого віку «Журнали та газети – наші друзі», плакат «Хай до тебе зі сторінки прийдуть твори таємничі, і веселії смішинки, і пригоди фантастичні».
Хід уроку:
Бібліотекар. Любі друзі! Тема нашого уроку: «Періодичні видання для молодших школярів».
Періодика – це грецьке слово, воно означає «те, що повторюється, чергується». Ось перед вами книга, журнал та газета. Скажіть. Будь ласка, чим вони відрізняються?
(Діти відповідають, що книги ми купуємо в книжковому магазині або беремо в бібліотеці. А журнали і газети ми купуємо в газетному кіоску або отримуємо по почті декілька разів на місяць).
Бібліотекар. Вірно, діти. Газети і журнали ми отримуємо 1-2 рази на місяць, тобто періодично, тому ці видання і отримали таку назву «Періодичні видання».
Періодичні видання, тобто газети і журнали, відіграють значну роль у житті кожної людини, бо в них друкується інформація про події, що відбуваються в країні та за кордоном. Журнали бувають щотижневі та щомісячні, з яскравими , різнокольоровими обкладинками, надруковані на щільному глянцевому папері. Деякі журнали публікують статті різні за змістом, тоді як інші можуть спеціалізуватися на окремій темі, висвітлюючи життя зі світу спорту, моди чи життя знаменитостей. Перший у світі журнал «Журнал де саван», випущений у 1665 році у Франції. В Україні перший журнал з’явився на початку ХІХ століття. Це був сатиричний журнал «Харківський Демокрит», перший номер якого вийшов у 1816 році.
З дитячими журналами ви знайомі з дитинства, і у кожного з вас, мабуть, є свій улюблений журнал.
Давайте пригадаємо назви ваших улюблених журналів.
(Діти називають свої улюблені дитячі журнали та газети, які їм купують батьки або які вони отримують по пошті).
Бібліотекар. А зараз я покажу вам журнали і газети для дітей, які є в нашій бібліотеці, хоча ви з ними дуже гарно знайомі, тому що кожного дня на перервах приходити до бібліотеки їх почитати.
(Бібліотекар демонструє дитячі журнали: «Пізнайко», «Колосок», «Колосочок», «Веселка», «Пригоди» та ін.)
Бібліотекар. А тепер давайте з’ясуємо, що ж таке журнал?
Журнал (дитячий) – це періодичне видання, що має назву, відповідні рубрики, ілюстрації. В ньому друкуються літературно-художні твори, поради, вірші ваших однолітків, ребуси, кросворди, загадки та ін.
А як ви гадаєте, що таке газета?
Газета – це періодичне видання з постійною назвою, що виходить у короткі проміжки часу і містить офіційні документи, оперативну(важливу) інформацію, матеріали з актуальних питань суспільства, уривки літературних творів, фотографії, рекламу, об’яви, поради тощо.
Перші газети з’явилися в Європі близько 1650 року. Після винайдення друкарського верстата. Газети бувають щоденні й щотижневі обсягом від 2 до 100 і більше сторінок. Прообразом газети вважаються древні рукописні зведення новин. У Венеції ХVI ст., італійському місті, за таке зведення платили дрібну монету – gazette. Звідси і назва періодичного видання.
Крім газет загального характеру, існують і цільові, які висвітлюють питання спорту, медицини, культури тощо.
(Бібліотекар розповідає про 2-3 газети, журнали, які передплачує бібліотека. Пропонує розгадати ребуси, кросворди, головоломки, звертає увагу на ті матеріали, що можуть допомогти школярам у навчанні).
Бібліотекар. Діти, а тепер давайте з’ясуємо, для чого ми читаємо газети і журнали? Чим вони можуть бути нам корисними?
(Діти розповідають, що газети і журнали ми читаємо для того, щоб дізнатися про новини, цікаві історії; узнати корисні поради ; розгадати у вільний час кросворди, ребуси, головоломки тощо).
Бібліотекар. Погортайте сторінки журналів, газет, про які ми сьогодні говорили, і ви переконаєтеся, скільки цікавого і корисного друкується в них, які тут є яскраві малюнки, ілюстрації. Тож маю надію, що газети і журнали стануть вашими найкращими друзями. Відвідуйте бібліотеку, читайте газети і журнали, і вони дадуть вам відповіді на всі ваші що?, де?, коли?, чому?
Питання для закріплення матеріалу
1. Що таке «періодика»?
2. Дати визначення слів «газета», «журнал».
3. Чим відрізняються газети і журнали від книг?
4. Які газети і журнали передплачує наша бібліотека?
5. Хто із вас передплачує газети і журнали, які саме?
6. Чому, крім підручників та художніх книг, потрібно читати періодику?
Бібліотекар. Наш урок закінчено. Я сподіваюся, що все, про що ви сьогодні дізналися, стане вам у нагоді. Отже, читайте книжки і добувайте з них мудрість і знання.
До зустрічі.
4. Тестові завдання для оцінювання діяльності учнів
з бібліотечно-бібліографічної грамотності
Для перевірки і оцінювання знань учнів з бібліотечно-бібліографічної грамотності можна використовувати тестові завдання, які складені відповідно до діючої програми занять з основ бібліотечно-бібліографічних знань. Завдання об’єднують декілька тем і представлені у трьох варіантах. Їх мета – виявити рівень підготовки учнів з даного матеріалу та вміння застосовувати набуті знання на практиці.
Тести включають запитання трьох рівнів складності.
Завдання першого рівня складаються з трьох запитань. Кожне запитання має одну відповідь. Кожна відповідь оцінюється 0-1 балом.
Другий рівень включає два запитання, що потребують більш глибоких знань, логічного мислення, деякого аналізу матеріалу, який вивчається. Відповіді на запитання повинні бути стислими. Кожна відповідь оцінюється 0-2 балами.
Третій рівень включає одне запитання, яке ставиться таким чином, щоб, виходячи з особистого розуміння матеріалу, користуючись довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, закріпити вміння школярів працювати з науково-популярною, критичною літературою, їх підвидами, науковими виданнями, розвивати особистісні мотиви ставлення до книги та бібліотеки, ознайомити школярів із системою бібліотек в Україні, формувати вміння користуватися їх послугами. Відповідь на запитання третього рівня оцінюється 0-5 балів.
Таблиця оцінювання
| Рівень складності | Кількість запитань | Кількість балів |
| I | 3 | 3 |
| II | 2 | 4 |
| III | 1 | 5 |
Дані тестові завдання мають на меті допомогти у проведенні систематичних занять для виховання культури читання школярів.
Відповіді на тестові завдання додаються в кінці тестів.
Тестові завдання до теми: «Довідковий апарат бібліотеки»
Мета. Провести тематичне оцінювання знань; надати можливість учням продемонструвати набуті вміння і навички, проаналізувати причини допущених помилок.
Хід уроку:
І рівень
1. Назвіть поняття, яке відповідає наведеному визначенню:
Перелік творів та інших документів, що є у фонді бібліотеки, складений за визначеним принципом – це…. ……. (каталог).
2. Каталоги є:
- алфавітний;
- довідковий;
- систематичний;
- груповий;
- предметний.
3. заповнити пропуски у тексті, використавши слова в дужках:
Тематичні картотеки ведуться до того часу, поки дана тема
зберігає…………(актуальність, свіжість) і не забезпечена друкованими бібліографічними …………..(посібниками, книжками).
4. Поясніть значення термінів:
Каталожний роздільник – це …………. (картка з цупкого паперу або картону з виступом зверху, який виділяється над загальним рівнем каталожних карток).
Картотека – це ………….(систематизоване зібрання карток, що містять дані довідкового чи іншого характеру).
ІІ рівень
5. Чому бібліотека не може обійтися одним каталогом?
(Читачі звертаються до каталогу з різними за характером запитами. Одні цікавляться наявністю в фонді бібліотеки конкретної книги або книг певного автора, інші – книгами певної тематики, третій – періодичними виданнями.
Задовольнити такі різноманітні запити за допомогою тільки одного каталогу неможливо тому,що кожен каталог дає змогу здійснювати пошук інформації лише за кількома ознаками).
6. Які ви знаєте каталоги за структурою?
(Алфавітний, систематичний, предметний)
7. Що таке каталожна картка?
(Це - паспорт книги).
8. Яка роль належить каталожним роздільникам?
(Для полегшення орієнтування в каталогах, групи карток відокремлюються одна від одної спеціальними каталожними роздільниками з картону.
9. Що таке «бібліографічний опис документа»?
(Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, які дають його загальну характеристику.
ІІІ рівень
10. Складіть пам’ятку «Як працювати з «Алфавітним каталогом» за схемою:
За допомогою алфавітного каталогу можна дізнатися:
1. Чи є в бібліотеці конкретні книжки, якщо читач знає автора.
2. Уточнити назву книжки, якщо автор відомий.
3. Які видання одного автора є в даній бібліотеці.
4. Уточнити рік видання, об’єм книжки, видавництво.
5. На яких мовах є конкретне видання в бібліотеці?
11. Які вимоги ставляться до каталогів бібліотек?
(З вимогою доступності тісно пов’язана вимога відповідності змісту і побудови каталогів інтересам і потребам читачів бібліотеки. Каталоги мають також задовольняти вимоги повноти та багатоаспектності відтворення фонду, щоб давати відповідь на якомога більше читацьких запитів. Вимога оперативності потребує, щоб каталог надав змогу за мінімальних витрат часу включати в нього відомості про фонд бібліотеки і здійснювати пошук за його допомогою.
IV рівень
12. Розкрийте суть поняття «Системи каталогів і картотек».
( Головне призначення системи каталогів – забезпечення виконання завдань, поставлених перед бібліотекою. Для їхнього виконання бібліотеці недостатньо мати якийсь один каталог. Якщо ж їх кілька, виникає необхідність досягти раціональності у відображеннях у них фонду бібліотеки, щоб запобігти дублюванню).
Підсумки уроку
Учитель (бібліотекар) оцінює роботу учнів, аналізує та коментує її в класі.
Тестові завдання до теми:« Історія створення книги»
І варіант
І рівень
1. У якому році була надрукована перша книга на Русі?
а) 1563;
б) 1554;
в) 1600.
2. Який матеріал вперше використовували для письма?
а) пергамент;
б) папірус.
3. З чиїм ім’ям вперше пов’язане книгодрукування в Україні?
а) Г. Скорина;
б) І. Федоров.
ІІ рівень
1. Найбільша бібліотека стародавнього світу?
а) Вавилонська;
б) Александріївська;
в) Єгипетська.
2. На якому матеріалі, крім папірусу, писали в Стародавньому Світі?
а) каміння;
б) кукурудзяні стебла;
в) пергамент.
ІІІ рівень
1. Продовжить думку (на чому ще писали давні книги):
До наших часів дійшли давні книги, написані на камені…
ІІ варіант
І рівень
1. Які матеріали в сиву давнину люди використовували для написання книг?
2. В якому році було зроблено перший друкарський станок?
а) 1443;
б) 1447;
в)1449.
3. В якому році була надрукована повна слов’янська Біблія?
а) 1581;
б) 1500;
в) 1583.
ІІ рівень
1. Який матеріал використовували на Русі для написання книг (крім пергаменту)?
а) береста;
б) папірус;
в) каміння.
2. З якого століття стали виготовляти папір в країнах Європи?
а) 18 ст.;
б) 13 ст.;
в) 10 ст.
ІІІ рівень
1. Картотека пергаментних книг, створених у Київській Русі, збереглася. Однією з них є:
а) Псалтир;
а) Остромирове Євангеліє;
в) Біблія.
Тестові завдання до теми:
«Періодичні видання для молодших школярів»
І варіант
І рівень
1. Газета – це:
а) оповідання;
б) періодичне видання;
в) маленька книжечка.
2. Визначте дитячі журнали:
а) «Веселка»;
б) «Культура і мистецтво»;
в) «Колосок»;
г) «Барвінок».
3. Визначте газети для школярів:
а) «Весела перерва»;
б) «Поштовий вісник»;
в) «Долоньки»;
г) «Слобідські вісті».
ІІ рівень
1. Встановіть послідовність рядків вірша:
Прийдуть твори таємничі
І пригоди фантастичні
Хай до тебе із сторінки
І веселії смішинки
2. Де можна передплатити газети та журнали?
ІІІ рівень
1. Продовжіть міркування:
Газети – це…..
ІІ варіант
І рівень
1. Журнали – це:
а) газета;
б) книга;
в) періодичне видання.
2. Дитячі газети – це:
а) «Весела перерва»;
б) «Долоньки»;
в) «Зірка»;
г) «Директор школи».
3. Поєднайте слово та його тлумачення:
Журнали розмова двох осіб
Діалог періодичні видання
Словники довідкова література
ІІ рівень
1. Визначте журнали для школярів:
а) «Малятко»;
б) «Дивослово»;
в) «Барвінок»;
г) «Паросток».
2. З чого ви дізнаєтесь про новини, які відбуваються в нашій країні та за кордоном?
ІІІ рівень
1. Продовжить міркування:
Журнали – це……..
Висновок
Протягом трьох останніх десятиліть навички, необхідні для успіху молоді на робочому місці, суттєво змінилися, проте навички, які надаються в школах не завжди відповідають цим змінам.
Сучасна молодь часто відсторонена від ресурсів, знань і послуг бібліотек, необхідних для навчання та соціального розвитку. Тому зрозуміло, що шкільні бібліотеки повинні надавати послуги та забезпечувати можливості, які потрібні сьогодні юнакам і дівчатам, щоб вони були успішними в навчанні та в житті.
Сьогодні бібліотеку більше не можна розглядати як тихе місце, де є доступ до традиційних засобів інформації. Більше того, вона має перетворитися на місце, де учні можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, від книжок до комп’ютерних програм. Бібліотеки повинні задіяти нові технології, щоб допомогти користувачам засвоїти необхідні навички, закріпити нові знання та вміння, сприяти їх використанню на практиці.
Поняття інформаційної грамотності вже не є лише простим використанням довідкових ресурсів для пошуку інформації. На сьогодні інформаційну грамотність доповнюють багато численні різновиди, у тому числі цифрова, візуальна, текстова та технологічна грамотність, що є найважливішими для цього століття вміннями. Тому шкільний бібліотекар, на сучасному етапі, відіграє вирішальну роль у вихованні інформаційної грамотності учнів, які мають прагнути до продовження освіти протягом усього життя.
Список використаної літератури
1. Бейліс, Л.І. Формування творчих настанов на читання молоді / Л.І.Бейліс // Шкільна бібліотека. – 2002. - №5. – С. 40-41.
2. Бібліотечні уроки // Шкільна бібліотека. – 2004. - №6. – С. 68-70.
3. Бібліотечно-бібліографічна освіта школярів // Шкільна бібліотека. – 2002. - №2. С. 52-54.
4. Виховання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності школярів // Шкільна бібліотека. – 2003. - №8. – С.68-70.
5. Лампіга, А. Пошук оптимальних технологій бібліотечно-бібліографічної освіти школярів / А. Лампіга // Шкільна бібліотека. – 2004. - №6. – С. 84-88.
6. Методичні поради до проведення бібліотечних уроків. – Чернігів, 1997.
7. Павлютенков, Є.М. Система бібліотечно-бібліографічної роботи в школі / Є.М. Павлютенков // Шкільна бібліотека. – 2009. - №9. – С. 73-82.
8. Пшенична, Л.Г. реалізація особистісно орієнтованого підходу у процесі формування в учнів бібліотечно-бібліографічних вмінь і навичок та засобів користування бібліотекою / Л.Г.Пшенична // Шкільна бібліотека. – 2004. - №6. – С.58.
9. Учбово-тематичний план занять з основ бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-10 класів. – К.: Мін-во освіти України, 1986.
Чорна, Т.А. Основи бібліотечно-бібліогафічних знань / Т.А.Чорна //Шкільна бібліотека. – 2006. - №7. – С.61-62.
